Навчайтесь он-лайн
Рекомендации для родителей по адаптации ребёнка в школе
Проблема адаптации первоклассников к школе является актуальной как для родителей, так и для всей системы образования. Приходя в школу, попадая в новую для себя ситуацию, практически все дети переживают и волнуются. И учитель, и также родители заинтересованы в том, чтобы первоклассники как можно быстрее и успешнее вошли в школьную жизнь.
Большинство первоклассников приходят в школу из детского сада. Там были игры, прогулки, спокойный режим, дневной сон, всегда рядышком воспитательница. Там нынешние первоклассники были самыми старшими детьми! В школе все по-другому: здесь - работа в достаточно напряженном режиме и новая жесткая система требований. Для того, чтобы приспособиться к ним, нужны силы и время.
Очень сложным для первоклассников является период адаптации к школе, он длится от 2-3 недель до полугода. Это зависит от многих факторов: индивидуальных особенностей ребенка, типа учебного заведения, уровня сложности образовательных программ, степени подготовленности ребенка к школе.
Адаптация - привыкание, "вписывание" ребенка в какую - то среду.
Для успешной адаптации первоклассников очень важна мотивация учения. На первом году она в основном обеспечивается взрослыми. От того, как они реагируют на попытки малышей освоить или узнать что-то новое, во многом зависит, захотят ли первоклассники учиться. Для развития учебной мотивации важно, чтобы первые шаги ребенка в школе встречали заинтересованность и понимание со стороны взрослых.
Рекомендация первая: самое главное, что вы можете подарить своему ребенку, - это ваше внимание.
Рекомендация вторая: ваше положительное отношение к школе и учителям упростит ребенку период адаптации.
Рекомендация третья: помогите ребенку привыкнуть к новому режиму жизни, установить отношения со сверстниками и чувствовать себя уверенно.
Дополнительные рекомендации родителям по адаптации детей в начальной школе
1. Изучайте своего ребенка, наблюдая за ним в различных ситуациях, что поможет лучше узнать своего малыша, те или иные черты его характера.
2. Развивайте двигательную активность ребенка, т.к. выносливый ребенок, который привык к физическим нагрузкам, переносит адаптацию легче, чем слабый и малоподвижный ребенок.
3. Не потакайте всем прихотям ребенка, не злоупотребляйте лаской, т.к. это может привести к упрямству и капризности.
4. Не подавляйте тягу к самостоятельности.
5. Постарайтесь отвечать на все вопросы ребенка, т.к. любознательность в этом возрасте не знает границ.
6. Научите ребенка самостоятельно справляться с возникающими школьными трудностями.
7. Не нервничайте и не расстраивайтесь из-за неудач ребенка, т.к. он боится лишний раз огорчить родителей.
8. Учите ребенка дружить с детьми: быть честными, уважать друзей, приглашайте в свой дом, не допускайте предательства, критикуйте, не унижая, а поддерживая. Помните, что дружба детства, которая будет поддержана вами, возможно, станет опорой вашего ребенка во взрослой жизни.
9. «Это заветное желание каждого отца, каждой матери -чтобы детям хотелось хорошо учиться. Оно имеет своим источником желание принести матери и отцу радость. А это желание пробуждается в детском сердце лишь тогда, ребенок уже пережил, испытал радость творения добра для людей. Я глубоко убежден, что заставить ребенка хорошо учиться можно, побудив его к добрым поступкам для блага людей, утвердив в его сердце чуткость к окружающему миру, воспитав способность познавать душевный мир другого человека сердцем.» (Сухомлинский В.А.)
Помните: Ваш ребенок будет учиться в школе не так, как когда-то учились вы. Никогда не ругайте ребенка обидными словами за неспособность что-то понять или сделать. Старайтесь только положительно оценивать учебу вашего малыша, даже если вам кажется, что его успехи явно недостаточны. Живите во имя своего ребенка, проявляйте к нему максимум внимания, переживайте за каждую неудачу малыша и радуйтесь даже самым маленьким его успехам. Будьте ему другом, тогда малыш доверит вам самое сокровенное.
Дорогие родители, каждый из Вас желает для своего ребёнка счастливого будущего. Одной из составляющей счастливой жизни - это будущая профессия. Но не каждый родитель понимает, что общее образование является основой, фундаментом будущей профессии. А основой образования ученика являются его умственные способности. Если у ребёнка уровень развития познавательных процессов (мышления, памяти, внимания, воображения и т.д.) на высоком уровне, то соответственно в будущем ребёнок сможет выучиться на хорошую профессию, если же развитие умственных способностей на низком уровне, то мало вероятно, что ребёнок сможет освоить такую профессию, поэтому Вам, дорогие родители, следует уделить особое внимание на развитие именно позновательных процессов:
1. На уроках от детей требуется быстрое переключение внимания с одного вида деятельности на другой. Это свойство внимания родители могут развивать дома с помощью двигательных упражнений. Дети могут выполнять и заканчивать свои действия по команде, быстро переходя с одного вида движений к другому (использовать физ. упражнения): шагать, прыгать, останавливаться.
3. Тренируйте с помощью длительного сосредоточения: прослушать и пересказать рассказ, нарисовать город, играйте в настольные игры.
4. Почаще предлагайте детям, следующие упражнения: в газете, в старой книге на одной из страниц зачеркнуть карандашом все буквы «а», стараясь не пропустить их (задание можно постепенно усложнить, попросив ребёнка зачеркнуть все буквы «а», обвести в кружок все буквы «к», подчеркнуть все буквы «о»).
5. Используйте дидактические игры с чётко выраженными правилами.
6. Регулярно включайте детей в выполнение заданий по предварительно разработанному плану действий: можно выполнять постройки из конструкторов, рисунки, орнаменты, аппликации, поделки, форму которых вы задаёте словесно или с помощью схемы.
7. Для тренировки памяти просите детей пересказывать рассказы, сказки по схематическому плану, составленному вами.
8. Предлагайте детям:
А) повторять слова, цифры, предложения, сказанные вами;
Б) неоконченные фразы, которые нужно окончить;
В) вопросы, на которые необходимо ответить, поощряя тех детей, которые стараются чаще отвечать на них;
9. Для развития мышления учите сравнивать, анализировать образец и результаты своей и чужой работы, находить и исправлять ошибки.
10. Периодическое переключение с одного вида работы на другой, активная познавательная деятельность, формирование контроля и самоконтроля - такой подход поможет развить познавательные процессы, необходимые для правильного восприятия, понимания учебного материала в школе, а это в свою очередь поможет ребёнку в будущем не только в освоении профессии, но и во взаимодействии с окружающими.
Уважаемые родители, помните, что развитие эмоционально-волевой сферы ребёнка является основой для развития познавательных процессов, поэтому с вышеизложенными рекомендациями необходимо помнить о том, что вашему ребёнку требуется теплота, уют, спокойствие, которое можете создать Вы у себя дома, в семье. Поэтому если эмоциональная сторона личности детей будет правильно развита (то есть ребёнок не будет импульсивным, ребёнок адекватно воспринимает критику, ребёнок в конфликте не ведёт себя агрессивно и т.д.) то его умственное развитие также будет на высоком уровне. Учите детей быть более понимающим, в конфликтах искать компромиссы, а главное любите своих детей, обнимайте их чаще. Говорите приятные слова, хвалите их, пусть они почувствуют Вашу заботу, создать гармонию в детско - родительских отношениях.
Розклад занять
Понеділок Вівторок Середа Четвер П`ятниця
1. читання природозн. укр.мова ІІ укр.мова І читання
2. англ.І (укр.ІІ) математика читання математика письмо
3. письмо англ. ІІ (укр.І) фіз.культ. природозн. матем.
4. математика мистецтво письмо труд.навч. фіз.культ.
5. фіз.культ. осн.здор. укр.мова І укр. мова ІІ
Пам'ятка батькам першокласника
1. Підтримайте в дитині його прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового положення і діяльності.
2. Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими він зустрівся в школі. Поясніть їх необхідність і доцільність.
3. Ваш малюк прийшов у школу, щоб вчитися. Коли людина вчиться, у нього може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.
4. Складіть разом з першокласником розпорядок дня, стежте за його дотриманням.
5. Не пропускайте труднощів, які можуть виникнути у дитини на початковому етапі навчання в школі. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, постарайтеся впоратися з ними на першому році навчання.
6. Підтримайте першокласника в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна було б його похвалити. Пам'ятайте, що похвала та емоційна підтримка ("Молодець!", "Ти так добре впорався!") здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення.
7. Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, його учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.
8 . Пам'ятайте ,що оцінюється завдання, а не дитина. Не говоріть дитині: «Ти - відмінник» або «Ти - двієчник». Говоріть: «Це завдання ти виконав на відмінно» або «Це завдання заслуговує тільки задовільної оцінки».
9. Навчання - це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи істотно міняє життя дитини, але не повинно позбавляти її різноманіття,радості, гри. У першокласника повинно залишатися досить часу для ігрових занять.
Поради батькам першокласників
Труднощі в навчанні першокласника: що робити?
Допомога: якщо дитина не встигає з навчанням, їй необхідно допомагати. Причому це не повинна бути моральна допомога або організація умов для навчання і режиму дня. Ні! Дитині треба допомагати засвоювати матеріал, який вона не може здолати в школі. Перечитайте з дитиною заданий текст у підручнику, поясніть простими словами - буквально на жолудях і сірниках - вирішення задачі. Можливо, на уроці дитина відволіклася, а може просто не встигає запам'ятати той обсяг інформації, який дає дітям за урок вчитель. Знову ж, дітям часто складно організувати себе і змусити виконувати всі завдання. У будь-якому випадку це не повинно бути причиною того, що у дитини з'явиться пробіл у знаннях. Давайте допомагати дітям вчитися.
Багатьом батькам не подобається ця порада, адже для цього доведеться витратити багато свого часу, сил і навіть нервів. Головне не забувати, що допомога не повинна перетворюватися на надмірну опіку. Якщо ви будете вирішувати задачки замість дитини, збирати їй ранець до школи, то вже напевне не привчите її до відповідальності та організованості. Важливо завжди пам'ятати найголовніше: в школі дають знання, а не оцінки. І якщо будуть знання, то хорошими оцінками дитина Вас теж буде тішити.
Оцінки - не головне: пам'ятайте це. Не можна зациклюватися на оцінках. У першому класі їх ще не ставлять, але це тільки в першому класі. У кожному разі в школі існує система заохочень. Але те, що вона є, не означає, що її треба ставити на чільне місце. Наша мета - отримання знань і умінь. Скільки б п'ятірок не отримала дитина за списану у сусіда вправу або за розв'язане Вами за неї завдання, ці оцінки не мають жодної цінності. Уявіть, що до Вас несподівано прийшов чоловік і вручив кубок за перше місце в змаганнях з бігу на 100 метрів. Хоча Ви насправді останній раз бігали, мабуть, ще у школі. Чи буде цей незаслужений кубок мати для Вас цінність? Ось саме це треба пояснити дитині. Постарайтеся (краще навіть у легкій, а не повчальної формі) пояснити це дитині.
І найголовніше - не сваріть дитину за оцінки. Пам'ятайте: знання - наша мета. Знання, а не просто цифри в щоденнику. Тому, якщо вже дійшло до обговорення успішності, то говоріть про відсутність знань, але аж ніяк не про оцінки. Боремося з причиною: боротися треба з відсутністю знань, а не з поганими оцінками. Придивіться, чому Ваша дитина не встигає в школі? Що цьому виною? Це може бути і невеликий обсяг довгострокової пам'яті, і слабка концентрація уваги і навіть погано розвинена дрібна моторика. Все це поправно. Не соромтеся порадитися з викладачем, зі шкільним психологом. У них є досвід в цьому питанні, і вони підкажуть Вам комплекс заходів або вправ, які допоможуть виправити ситуацію. Головне - терпіння і наполегливість у виконанні поставленого перед собою завдання.
Не пропускаємо уроки: це дуже важливо. З самого початку навчання дитина повинна розуміти, що систематичні заняття допомагають їй не накопичувати прогалини в знаннях і вчитися рівномірно і спокійно. Якщо ж дитина звикне пропускати заняття, то їй все складніше і складніше буде згодом: більшість предметів шкільної програми побудовані так, що всі нові знання грунтуються на базі отриманого раніше матеріалу.
Спілкуйтеся з учителями: не лінуйтеся підтримувати спілкування з викладачами. Ви повинні мати уявлення, як відбувається навчальний процес. І навіть якщо Вам не подобається, ви не повинні вступати у відкритий конфлікт з учителем. Адже негативне ставлення викладача до Вас потім позначиться на Вашій дитині. У будь-якому випадку, дитина в школі проводить всього чотири години в день, і якщо щось не так, то це завжди можна виправити, наздогнати або вивчити вдома своїми силами. А Ви повинні дитині у цьому допомогти. Якщо ж учитель Вам подобається - то тим більше не лінуйтеся показати своє позитивне ставлення. Адже викладач - це теж людина, і чим більше позитивних емоцій буде у вчительки асоціюватися з Вашою дитиною, тим кращим буде її ставлення до Вашої дитини. І я не маю на увазі подарунки чи підношення - звичайний людський позитив! Не дарма кажуть: "Добре слово і кішці приємне".
Будьте на боці своєї дитини: завжди! Це дуже важливо, навіть, либонь, найважливіше. Сама по собі школа - це вже нелегке випробування. Тому дитина шукає підтримки у своїх батьків в першу чергу. І дитина хоче, щоб її любили такою, яка вона є, а не тому що у неї добра успішність. Не звинувачуйте її. Підтримуйте! Навіть якщо Вам здається, що її властиві і лінощі, і неуважність - не забувайте, що в цьому є і Ваша заслуга. Адже це Ви її виховували.
Тому постарайтеся не оцінювати дитину вдома - їй вистачає цього і в школі. А ось що їм дійсно необхідно - це Ваша підтримка і допомога. І тверда впевненість у тому, що їх завжди люблять!
"Втома" першокласника - чим пояснити і що робити
Уявіть будь-яку,
цілком дорослу та самостійну людину (начальника чи підлеглого, не суть
важливо), яка перед довгоочікуваним відпусткою ледве-ледве піднімається на
третій поверх свого офісу. У думках - аж ніяк не графіки і не плани на
майбутній квартал, а ... море з його синім небом і теплими хвилями, м'яким
пісочком і красивими засмаглими дівчатами. І, якщо вам, цілком зрілій людині,
неабияк набридли тяготи повсякденної рутини, то, що казати про маленьку людину,
яка лише кілька місяців тому вперше переступила поріг школи"!
Не лише до кінця навчального року, а й взагалі, на перших
порах навчання ваш син чи донька можуть на уроках нудьгувати, пропускаючи повз
вуха багато слів педагога, а то й зовсім ігнорувати вимоги, які до нього,
першокласника, пред'являють. У чому причина" Спробуємо розібратися.
Це може бути,
по-перше, нецікаве викладення предмета, і тут багато в чому - провина вчителя,
який геть відкидає творчий підхід, імпровізацію і жарт, здатних зняти напругу і
розрядити обстановку в класі. Монотонний, менторський тон, окрики і причіпки
відбивають охоту до навчання навіть у найдопитливішого першокласника. Але не
варто, звичайно, огульно звинувачувати вчителів - серед них чимало грамотних
майстрів цієї нелегкої справи ...
Слід взяти до уваги й індивідуальні особливості психіки:
одні діти засвоюють матеріал поступово, невеликими порціями, інші ж здатні
схоплювати його "на льоту", але мають слабку пам'ять і швидко все забувають,
треті ... Словом, дитина, яка нерухомо сидить і слухає з відкритим ротом, все
запам'ятовує і видає стовідсоткові знання, - велика рідкість. Не всі в змозі і
швидко зорієнтуватися у вимогах педагога, проявляти активність у відповідях.
Ось і виходить, що менш впевнений у собі першокласник поступово ще більше
замикається в собі і перестає вірити у власні сили. Результат не важко
передбачити: втрата інтересу до навчання, втома, яка посилюється до кінця року.
І це ще не всі причини! Самостійно розібратися, чому ваш син
або донька з такою неохотою йдуть до школи, часом буває досить важко. Допоможе
шкільний психолог, який і окреслить коло можливих проблем, і підкаже, як їх вирішити.
Але все ж таки є кілька загальних порад на такий випадок.
Слідкуйте за сном вашого першокласника - він повинен лягати
не пізніше 21 години. І ніяких жахів або ігор в "стрілялки", та ще з монстрами
пізно увечері! Спати він повинен не менше 11 годин на добу. Напевно, ви й по
собі знаєте, як важко вставати, приводити себе в порядок і працювати в
"невиспаному" стані. Що ж тоді говорити про малюка!
Навряд чи ми відкриємо Америку, кажучи і про необхідність
прогулянок і рухливих ігор на повітрі. Адже деякі батьки піклуються лише про
духовне (іноземні мови, музика і т.д.) виховання. І який сенс в цьому, якщо ваш
малий буде розумним і інтелектуально не за віком розвиненим, але кволим і
хворобливим" Не варто сподіватися лише на уроки фізкультури - ви повинні розуміти,
що півтора-двох годин на тиждень катастрофічно мало, тому ваш обов'язок -
сприяти поповненню цієї пустоти. Як" Не заохочуйте довготривале сидіння перед
телевізором або комп'ютером, не змушуйте, мало не силою, по декілька годин
підряд грати на скрипці або зазубрювати англійські слова. Долучіть дитину до
спільних походів, ранкових пробіжок або відвідування басейну.
Не забудьте, що 90% інформації про навколишній світ ми
отримуємо за допомогою зору. Іноді млявість, небажання вчитися викликані
поганим освітленням в класі чи вдома в тому місці, де розташований письмовий
стіл. І, хоча всіх малюків перед школою перевіряє окуліст, все ж таки не
покладайтеся на позитивний результат обстеження і подбайте про хороше
освітлення. Світло повинне падати зліва, а дитина не повинна нахилятися занадто
низько над столом або, навпаки, сидіти, як штир, не згинаючи спини. На думку
окулістів, відстань між очима і зошитом або книгою має становити 30-35 см.
Ну, і, мабуть, останнє. Якщо ви "хочете" надірвати психіку
дитини, а заодно і собі добряче попсувати нерви, як можна частіше кричіть на
свого першокласника. Змушуйте його, а краще за все, за допомогою ременя, сідати
за уроки, сидіти вдома за книжкою, карайте позбавленням прогулянок, і побільше
лайте, лайте ... "Думайте сами, решайте саме" - і, врешті-решт, може бути,
зрозумієте всю згубність такого стилю взаємин ... Зате прихильність, разом з
доброю порадою та турботою, здатні перетворити вашого першокласника із
затурканої і втомленої істоти в жваву й активну, якою і належить бути дитині в
цьому віці.
Вчимо дитину писати
Поради вчителя батькам
• Навчаючи дитину калiграфiчно писати, необхiдно враховувати її iндивiдуальнi особливостi: нахили, особливостi зору (короткозорiсть, далекозорiсть), вiдхилення в моторицi (тремтiння пальцiв, посмикування руки пiд час письма i т. iн.).
• Кожне заняття починається з перевiрки правильностi сидiння дитини, положення ручки або олiвця в руцi, розмiщення зошита на партi або столi та його перемiщення пiд час письма. Це сприяє профiлактицi порушення постави i зору дитини, пiдвищенню працездатностi, формуванню правильного та швидкого письма.
• У процесi занять звертайте увагу на те, наскiльки чiтко дитина обводить контури фiгур, лiнiї вiзерункiв, малює i пише злiва направо.
• Пiд час роботи над написанням лiтер звернiть увагу дитини на елементарний склад букв, допоможiть їй видiляти найпростiшi графiчнi одиницi, проведiть ритмiчне прописування цих елементiв спочатку в повiтрi, а потiм за допомогою ручки.
• Орiєнтуйте маленьких школярiв на правильне з'єднання букв у складах, на дотримання нахилу пiд час написання букв i слiв.
• Навчайте дiтей писати чисто, без помарок, не заходити на поля, не обводити букви двiчi. Таке письмо сприятиме вихованню охайностi, працьовитостi, сумлiнностi та старанностi у виконаннi будь-якої роботи.
• Виконуючи з дитиною роботу з написання слiв, нагадуйте їй про лексичне значення слова та необхiднiсть дотримуватися правил орфографiї.
• Пам'ятайте: безперервне письмо не повинно тривати довше п'яти хвилин.
• Через кожнi 7 - 10 хвилин роботи з прописами необхiдно проводити фiзкультхвилинки тривалiстю 1,5 - 2 хвилини, а також спецiальнi пiдготовчi вправи для розвитку пальцiв, кистi, передплiччя руки.
• Формування графiчних навичок - процес складний i тривалий. Дитина, зображуючи найпростiшi елементи тiєї чи iншої букви, докладаї максимум зусиль, емоцiйно переживає свої невдачi. Тому необхiдно враховувати настрiй дитини, вчасно приходити їй на допомогу.
• Не забувайте похвалити дитину, заохотити її стараннiсть.
• Ваша постiйна увага, пiдтримка та активна допомога в оволодiннi навичками письма нададуть дитинi впевненостi у своїх силах i можливостях.
Джерело: https://teacher.at.ua/